Арґо українських вояків

Відбитка з "Наукових Записок" Українського Вільного Університету в Мюнхені, 1963, ч. 7
35 сторінокАнотація:Чіткої межі поміж арґотизмами вояків та інших суспільних груп нема. Своєрідна осмоза існує зокрема поміж арґотизмами вояків та сленґом міської вулиці, а далі — в'язнів, підпільників, злодіїв. Тимто й виникають територіальні різниці поміж арґотизмами вояцтва з Галичини-Буковини та центрально-східніх областей України, спричинені і різними армійськими системами і їхніми територіяльними пов'язаннями (українців австрійської й польської армій з арґотизмами польських земель; українців російської й червоної армій з арґотизмами російських міст); знову ж і в межах ніби «понадтериторіяльної» червоної армії українці з ґарнізонів УРСР вживали й деяких інших арґотизмів, ніж, наприклад, такі ж українці ґарнізонів Башкірії, — головно з-поза вузько-військової ділянки (наприклад, мандро «хліб», ходульі «ноги»). Здебільша носіями й популяризаторами арготичної лексики в армії були завжди вишкільники підстаршини й вояки виходці з міських соціяльних низів: звідси зрозуміле й проникання вуличних арґотизмів у вояцьке арґо.
В дальшому ж військова служба дуже причинюеться до проникання арґотизмів у широкі маси населення. Існує теж тісний зв'язок поміж арґотизмами вояцтва УПА та тюремно-підпільними західніх областей України); він випливає не лиш із тісних персональних пов'язань поміж носіями обох арґотичиих систем, але й з подібних зовнішніх умов дотичних груп мовців.Розглянуто арґотизми що походять з середовища: російської армії, Червоної армії, польських військових, німецької армії, дивизії "Галичина" (1-ї української дивизії УНА), УПА, матросів чорноморського флоту.Для кращої речової пов'язаности й проглядности арґотизмів ми трималися при їх переліку не азбучного порядку, але їх ділянкової приналежносте розподіляючи їх за такими групами: а) назви частин тіла й їх функцій, б) назви військових ступенів, в) назви родів зброї, г) назви національностей, ґ) назви спорядження (уніформа, особиста зброя, спеціяльна зброя), д) назви зв'язані з вишколом і бойовою тактикою, е) назви зв'язані з адміністрацією, судівництвом, шпиталем, є) інше. Помітки при окремих арґотизмах дозволяють льокалізувати їх з часово-територіяльного погляду.